Забудови: Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов (01.10.21 15:55) « Киевские новости | Цензор.НЕТ

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов

2 жовтня українські архітектори вийдуть в Києві на марш протесту проти утисків їхніх прав на професію. Саме таку загрозу вони бачать в законопроєкті 5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності". Чому так, розбирався Цензор.НЕТ.

Якщо ви гуляли центром Києва і у вас раптом починали витікати очі від того, яких одоробл там набудовано і чий запалений мозок вписав це в ландшафт міста, то тепер ваші болі ще посиляться.

В разі ухвалення законопроєкту 5655 в тій редакції, яка є зараз, наші міста, схоже, перетворюватимуться на монстрів ще з більшою швидкістю.

Ще з літа архітектори намагаються сурмити в усі сурми, що їх викидають з процесу будівництва.

«Якщо раніше за замовчуванням авторство належало архітектору – автору проєкту, то зараз всі права у Замовника, читай забудовника. Забудовнику надано виключне право змінювати архітектора хоч сто разів на одному об’єкті, вносити зміни в проєктну документацію самостійно без жодних погоджень з автором проєкту. Я скажу більше, навіть взагалі без архітектора», — скаржиться Заступник голови Архітектурної Палати НСАУ Анна Кирій.

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов 01

Згідно з новою редакцією ст. 7 Закону «розроблення та затвердження проєктної документації на будівництво об’єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»». При цьому зі статті виключаються положення, які стосуються розробки та затвердження проєкту об’єкту архітектури. Натомість в низці статей замінюється на термін «проєктна документація на будівництво об’єкта«. І от вже і не потрібний забудовнику архітектор.

«Законопроєктом більшість норм закону «Про архітектурну діяльність» переносяться до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», це по суті є спробою рухатися у бік створення Містобудівного кодексу, який мав би взаємоузгодити існуюче законодавство. Закон 5655 вносить зміну, якою передбачається, що авторські права на об’єкти, що будуються за бюджетні кошти, залишаються за замовником. Тобто замовник може передати стадію робочого проєктування та коригування у разі необхідності іншому архітектору. Або ж усі подальші стадії (розроблення робочої документації, за якою вже будується будівля) передати іншому архітектору. Також архітектори хвилюються, що не маючи авторських прав, вони не зможуть здійснювати авторський нагляд», — каже керівник організації Разом проти корупції Оксана Величко.

На початку роботи Верховної Ради голова профільного комітету Ради Андрій Клочко зустрівся з архітекторами, які пікетували парламент, і обіцяв врахувати їхні зауваження, але на тих підкомітетах, які відбулись потім, архітекторам не вдалось відстояти потрібні їм правки.

Тому зараз архітектори і виходять на мітинг, щоб ще раз привернути увагу уже не так влади як містян, до того, які проблеми їх чекають.

:

-припинити втручання в авторські права архітекторів;

-заборонити вносити зміни в проєкт та збудований об’єкт без автора;

-прибрати норму, що дозволяє проєктувти й будувати без архітектора взагалі;

-повернути видалені положення в закони про архітектурну діяльність та основи містобудування;

-надати право видачі та позбавлення сертифікатів архітекторів — професійній саморегулівній організації, а не чиновникам.

Цікаво, що ще навесні на першому круглому столі, де обговорювали законопроєкт, обмежити права проєктувальників відкрито закликав засновник девелоперської компанії KAN Ігор Ніконов.

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов 02

«В парламенті є серйозне лобі проєктувальників, які весь час нам намагаються як замовникам розповісти, що ми не маємо права змінити проєктувальника. Я категорично проти цього: якщо я замовник, я можу змінити кого завгодно — і генпроєктувальника, і генпідрядника. Якщо генпроєктувальник некомпетентний, то чому я не можу його змінити?» — зазначив тоді бізнесмен.

Зараз в коментарі Цензор.НЕТ Ніконов зауважує, що частину вимог архітекторів він розуміє і підтримує, зокрема, що архітектори не хочуть нести юридичну відповідальність за чиїсь гріхи. Але залишається також вірним своїй позиції, озвученій на тому круглому столі.

«Що я мав на увазі? Якщо в мене є проєктувальник і він мене як замовника не влаштовує, то я категорично проти, щоб у мене було законодавчо прописано, що я не можу його змінити. Якщо таке буде, то ці люди вистрілять собі в ногу, бо тоді точно не буде ніяких генеральних проєктувальників, крім своїх. Я просто буду їх брати на субпідряд, бо не всі архітектори, на жаль, адекватні і правильно оцінюють свої сили. На жаль, на мою думку, архітектурна спільнота в нас у країні на досить низькому рівні – важко вчитися, працювати і команди створити важко. І тому я вважаю, що в договорі має бути прописано, чи може замовник міняти проєктувальника. Але не в законі», — каже Ніконов.

Насправді, головне питання всіх навколобудівельних тем – хто кого і як буде контролювати.

На вже згаданому круглому столі Андрій Клочко вказав, що законопроєкт покликаний на те, щоб в тому числі пришвидшити здачу об’єктів і прибрати залежність від невидачі документів певними органами. І хоча слово ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція) не звучало, але йшлося саме про цей орган, який заробляв величезні тіньові кошти на видачі документів тим, хто має проблеми з виконанням будівельних умов.

16 вересня ДАБІ припинила свою роботу і її функції передали ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування України). Міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов назвав цю зміну фактично кінцем епохи корупції, хоча тільки за два тижні роботи , що його керівник Семен Кривонос не знайшов нічого кращого як заблокувати експерта у

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов 03

Про перипетії навколо створення цього органу та переділ ринку відкатів можна прочитати в цьому матеріалі Цензор.НЕТ:

Мамині квартири Клочка, ротації міністра Чернишова: хто і як ділить ринок відкатів з забудов

Але з передачею ДІАМ повноважень ДАБІ корупція не завершується. І тому так важливо дивитись, що відбудеться на ринку після ухвалення 5655, бо урізані права архітекторів – це тільки квіточки.

«Наразі ДІАМ виконує ті самі функції, що і ДАБІ. Після прийняття закону функції ДІАМ будуть зведені до надання дозволів та контролю за будівництвом частини об’єктів СС3 (перелік визначено в законі). Але за дорученням Містобудівної палати вони здійснюватимуть нагляд на своїй території. Тобто по суті потім Містобудівна палата делегуватиме свої функції вивчати та перевіряти зміст скарг ДІАМу», — каже Величко.

З ухваленням законопроєкту 5655 ДІАМ буде контролювати лише частину об’єктів — об’єкти категорії ССЗ підвищеної небезпеки (атомні електростанції, гідроспоруди, тунелі – те, що не стосується загального будівництва) та об’єкти всіх трьох категорій СС1, СС2 та СС3, які становлять державну таємницю.

Об’єкти місцевого будівництва, замовлені місцевими органами влади, лишать на їхньому контролі і тут ці повноважені будуть лише делеговані, тому Мінрегіон зможе їх забрати раптом що. Решту ж будівництва віддавали у відання «приватних ДАБІ», створення яких пролобіювала Конфедерація будівельників Лева Парцхаладзе.

Перше враження – так що тепер забудовники можуть найняти приватну структуру, яка проконтролює їхнє будівництво? По суті виходить так. Ліцензувати нові приватні ДАБІ буде Мінрегіон.

Щоб отримати ліцензію юридична особа має надати:

-відомості про інженерів з технічного нагляду та/або інженерів-консультантів, які працюють у складі юридичної особи:

-прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
-номери кваліфікаційних сертифікатів (сертифікатів) виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;

В Україні є дві організації, які видають сертифікати для таких спеціалістів — Гільдія інженерів технічного нагляду та Асоціація Інженерів-Консультантів України.

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов 04

Гільдія була створена при атестаційній архітектурно-будівельній комісії Міністерства регіонального розвитку у 2011, яку на той момент очолював нинішній нардеп ОПЗЖ Дмитро Ісаєнко. До неї наразі входить понад  8,5 осіб, тоді як до Асоціації – тільки 134.

Ще одна скандальна норма міститься у 70 статті законопроєкту.

Відповідно до неї мінімальний розмір страхової суми договору страхування цивільно-правової відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю становить:

1) суму, еквівалентну трьом мільйонам євро в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленим на 1 січня відповідного року, – у разі здійснення містобудівного контролю на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками;

2) суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на 1 січня відповідного

року, – у разі здійснення містобудівного контролю на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними (СС3) наслідками.

«Якщо ми говоримо про реальне страхування, а не про використання будь-яких схем чи імітації реформ, то ніхто з адекватних страхових компаній не буде укладати такі договори. Те, що написане в законопроєкті, в принципі не відповідає практиці страхування. Страхувати потрібно не лише відповідальність перед третіми особами за шкоду життю та здоров’ю, а потрібно впровадити саме страхування професійної відповідальності виконавців: архітекторів, проєктантів, експертів, інженерів технічного нагляду від позовів контрагентів та третіх осіб у зв’язку з упущеннями, неумисними помилками, недбалими діями, допущеними ними при виконанні саме професійної діяльності», — каже Генеральний директор Асоціації Страховий бізнес В’ячеслав Черняховський.

Поки ми спимо, вони ділять наші міста: чому архітекторів викидають з роботи і за чиїми правилами гратимуть на ринку забудов 05

Він зауважує, що є зараз в законі прописана відповідальність контролюючих осіб, це не є коректним, оскільки важко визначити, в чому саме полягає їхня цивільна чи професійна відповідальність. «Має страхуватись професійна відповідальність архітектора, проєктанта, технічних експертів. Те, про що ми говоримо, це — професійна відповідальність, тому ми пропонуємо переглянути ці норми і вказати чітко: кого, від чого та на чию користь ми страхуємо», — каже Черняховський.

Ще одне ключове зауваження до закону – це визначення страхових сум (максимальних розмірів виплат).

«По-перше, в проєкті чомусь вказана прив’язка до іноземної валюти, чого взагалі бути не може – це можуть бути або гривні або мінімальні зарплати», — вказує експерт. По-друге, ця страхова сума ніяк не прив’язана до обсягу діяльності та відповідно ризиків страхувальника, незалежно від того, проектується скажімо окремий невеличкий будинок чи багатоповерховий комплекс.

Зрештою, на думку Черняховського, страхова сума занадто велика.

«На ринку України є одиниці компаній, чий ресурс взагалі дозволить братись за таке страхування, з такими страховими сумами. Закон про страхування говорить, що компанія може самрстійно брати ризики, що не перевищують 10% від обсягу статутного фонду+резервів страховика. Тобто статутний фонд+резерви мають становити понад 50 млн. долларів, це дуже значна сума. Якщо її не вистачає, страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування, але у законопроекті запропонований настільки специфічний ризик, що його буде непросто перестрахувати, а той взагалі неможливо.

Таких компаній в Україні, у кого достатньою резервів, мало, і страхувати відповідальність контролюючих осіб вони не будуть, бо це дуже вузький сегмент — тобто дуже великі ризики при незначних обсягах страхових платежів, що можна зібрати з клієнтів. Подібна ситуація вже була з приватними судовими виконавцями, коли Мін’юст ходив і закликав їх страхувати, бо компаніям це було просто невигідно», — зауважив Черняховський.

Експерт зауважує: якщо до законопроєкту не будуть внесені зміни, то реформа, для якої він розроблений, просто не стартує.

«Або буде створена «спеціальна» страхова компанія під ці задання. Ми бачили подібні приклади на сусідніх ринках, і в них не має нічого позитивного: така «спеціальна» компанія як монополіст укладає договори, а потім зникає з винуватцем такої справи, коли настає великий страховий збиток. Тому навіть в деяких країнах відмовились від такого ризику, зокрема від страхування фінансового ризику забудовника. Ми не повинні повторювати помилки», — каже Черняховський.

Отож, виходить, що створити приватний ДАБІ зможуть геть не всі забудовники, а лише коло дуже потужних. І якщо їхні дії не сподобаються Мінрегіону, то він може відкликати ліцензію цього ДАБІ. (Тут ми ще опустимо той факт, що ДІАМ наразі не ліцензує нові будівельні компанії взагалі).

«Мені здається, що забудовникам продали ідею, що вони всі зможуть створити свої приватні ДАБІ, але, якщо розбіратись, то вийде далеко не так», — каже на правах анонімності співрозмовник видання в будівельній галузі.

Так, непомітно замість корумпованої ДАБІ ми отримуємо переформатування сил з серйозним збільшенням впливу Мінрегіону і певних гравців, які вочевидь хочуть продавати свою франшизу іншим. Той же Ніконов зізнався Цензор.НЕТ, що ще не вчитувався детально в законопроєкт 5655.

«За законом, Містобудівна палата може притягувати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону, до дисциплінарної відповідальності, зупиняти права виконувати будівельні роботи, позбавляти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності делегованих повноважень, зупиняти державну реєстрацію права на здійснення містобудівного контролю уповноваженою особою з містобудівного контролю, позбавляти сертифікатів виконавців робіт та інше. Не маючи чітко визначених підстав завжди можна до одних поставитися значно лояльніше, ніж до інших», — каже Оксана Величко.

І вона, і Черняховський також відзначають одну деталь – їм дуже важко пояснювати чинним депутатам ризики.

«Те що мені персонально найбільш неприємно у поведінці окремих представників нинішнього парламенту, це їхня переконаність у тому, що вони точно знають, як усім буде краще. Нетерпимість до критики та висловлювання думок, які відрізняються від «лінії партії». Інакомислячим будуть закриті роти шляхом викреслювання їх зі списків тих, хто братиме участь у засіданнях (мали такий досвід)», — зазначає експертка.

Добавить комментарий